На дорозі серед ночі
Я зустріла сумні очі-
Страшні очі,одинокі.
В тих очах одне благання,
В них великеє страждання:
Сумні очі прагнуть жити,
Але виден їх кінець.
Я ті очі покохала,
Я всю ніч,мабуть,не спала.
Я не спала,я благала
І молилася я Богу
За життя до тих очей...
Я благала,бо кохала
І хотіла врятувати.
Я хотіла та не вміла...
Я не вміла,не змогла.
Тих очей тепер немає,
Але смуток є в мені,
Є,не жаль,в моїй душі.
Як мені з тим смутком жити?
Біль все більш мене вбива:
Я очам дала надію
Рятувала... Не змогла...
октябрь 2005г.