Ти як і я боявся сказать правду,
Ти сперечався з долею і Богом,
Я мовчки плакала, шукала,
Десь близько, поруч, але за порогом.
А я молилася, грішила, бо не вірила,
І по собі своє життя відміряла,
Ти все мовчав, бо ти такий,
Й твоє життя собі приміряла!
Я як і ти шукаю порятунку,
Хоч і мовчу все якось за лаштунком,
Чекати марно, вічно я одна
Своє життя малюю візерунком...