Чому повний місяць так душу лоскоче?
Ввижається дивом перлина зірок...
Вплітаю надію в ранковий віночок
під вітру грайливий липневий танок...
Скажи, чому знову до тебе по мріям
ступаю сміливо, на крилах лечу?
Наш промінь кохання чарівно-цнотливий...
Напитись тобою б мені досхочу...
Слова та поради і поглядів казка...
Ще крок в невідомість - і поруч знов ти...
Моя неповторність, мого сердця частка...
Тобі не дозволю від мене піти...
© Зеленоглазая, 2011