Баю-бай, насни їй, нічко,
Сновидінь казкових,
Усміхни її обличко
Ніжно-пелюсткове.
Колисай же мою кицю
У своїх обіймах,
Хай сьогодні їй насниться
Щастя диводійне.
На її хай підвіконні
Мій фантом зітхає,
Хай цілує очі сонні,
Доки не світає.
Хай зів’ється понад світом
До небес червневих,
Хай зупинить подих вітрів
Нічно-яблуневих.
Хай притишить шепіт вишень
Й верб нічну розмову,
Щоб її укрила тиша
Ніжно-пелюткова.
6-7 червня 1998 року, Олександрія