Уяви собі таку картину:
Навкруги згаса похмурий світ,
Кожна мить перероста в хвилину,
Свічки часу догорає ґніт...
...Самота заповнює свідомість,
Замість сонця зранку сходить сум.
Сенс життя зникає в невідомість
Серед розмаїття сірих дум...
...Темний шлях з нічого у нікуди,
Просто неба серед шляху - ти;
Цим шляхом уже не ходять люди:
Мусиш тільки ти по ньому йти...
...Світле літнє небо голубіло
Десь-колись, у півзабутих снах.
Наяву тоді воно ізтліло,
Вкарбувавши смуток у очах...
Самітний пустельний вітер віє,
Овіває звалище надій;
Серед ночі кволо вогник мріє,
Вдалині, серед забутих мрій...
Уяви собі таку картину -
І тоді ти знатимеш мій сум.
Травень-липень 1997 року, Олександрія