Терновий вiнок

Людмила Чупико
Лавровий вінок на голови надівали
Лиш тим, які в змаганнях перемогу мали.
Велику шану переможцю віддавали,
Та у долоні гучно всі плескали…

Бо споконвіку й досі так ведеться.
А Бог чекає: коли люд проснеться?…
Коли вони вінці “гордині” познімають?
Бо горді люди – Христа не приймають…

Вінок терновий на Ісуса надівали, –
Це знак для нас, щоб розум свій міняли.
Спочатку кров Христова розум омиває,
І таким чином його обновляє.

А ми не хочемо вінок той надівати,
Бо розум не бажаємо ми свій міняти…
Коли наш розум не підкорений Христу,
Тоді ми маємо проблему й не одну.

Не розуміємо, що ми не більш за Бога.
Без Бога в пекло приведе дорога…
Ісус бажає всім нам розум замінити,
Бажає в вічне Царство поселити!

Але Спасителя наш розум не вміщає…
Гординя каже: я й без Тебе усе знаю!

О, люди добрі, схаменіться! Поміркуйте!
Чи варто в пекло йти? Скоріш крокуйте
До Господа – Спасителя! Чекає
Бо благовісту час уже спливає.

Для Відкупителя серця відкрийте,
І чисту воду з джерел Божих пийте!
Джерела Божі воду ВСІМ дають!
Хто до Христа приходить – воду п’ють!

Всім, хто жадає – може спрагу втамувати.
Ісус бажає життя Вічне дати!
Вінок терновий необхідно надівати,
Якщо бажання є життя міняти!..
*
Коли в житті плоть перемогу має,
Тоді вона вінок лавровий надіває.
Якщо вінок терновий надіваємо,
Тоді ми духом плоть перемагаємо!
17.06.11