Рецензия на «Й покотиться лiто розпечене далi i далi...» (Людмила Юферова)
Хай не буде вечір той літній
Печальним, згасаючим цвітом,
Бо в душі і надалі привітно
Від тепла і від радості літа.
Хай печаль не торкається мрії,
Не смеркається віра й надія,
Бо ці мрії всі наші святії,
Ми для цього живемо... і тихо радієм.
Як читаю вірші, що від серця,
Від душі і від болю, що в долі,
То сумує тоді моє серце -
Того болю у долі кожній доволі.