Розбите горнятко не може зрозумiти,
Навiщо деяким насправдi дiти.
Чому вандали батькiв удавали,
Коли любовi й довiри тобi не давали.
Не прийняли у зграю тебе,каченя.
Зграя та не птахiв,вона геть не твоя.
Якщо вистачить вiри пiсля поневiрянь,
То ти знайдеш ще iнь свiй i той самий янь.
Може станеш ще вовком,не таким як вони.
Ти лiтатимеш птахом повз степи i лани.
Облiтатимеш гори i вiчнi снiги,
Буде вiтер i дощ тобi вкрай до снаги.
Знайдеш мiсце своє i свiй край,
Бережи вiд невiрних цей рай.
Уночi зорям пiсню спiвай.
I зi мною колись полiтай.