Пробач за те, що я вірвався
У коло мрій твоїх чудових
За те,що раптом обірвався
Як олівця штрих кольоровий
За те пробач,шо був джерелом
Від спраги мусив захищати
Пробач, моя ти королева
Що я ковпак змінив на лати
Пробач, що був журавлем в небі
Та тінью пестив я долоні
За те пробач, що листя верби
Душі твоїй, тримав в полоні
Пробач,що в'язнем став я втечі
Не зміг ланцюги обірвати
Пробач мене,що кожен вечір
Продовжую тебе шукати...