Я підняв дерево -
Воно зростало не стоячи
Лісок його,
як в битві втратив
Воно не говорило із зіркою
І соловей його не дивував
Воно скажу повзло
в лісі заповітному
Що кронами зустрічає блакить
Воно повзло
Принижене вітром
І кинуте намертво в траву
Про нього не пам'ятала округа
Радіючи юної свіжістю
дихаючи в росі
Я підняв це дерево, як друга
О, як заговорила в ньому душа.
Прокофьев А.