Вперше в житті захотіла дітей,
Мабуть і я закохалась,
Бачила дуже багато людей,
Значить і я попалась!
Раніше я якось не розуміла,
Плач, пелюшки, соплі, хвороби,
Може усіх я не дуже хотіла,
Чи траплялися якісь нероби...
А може маленькою дуже була
І не час був про це міркувати,
Може життя погане вела,
Коханців могла забувати!
Було, що хлопця я забула на зупинці,
Повірте, і таке буває,
І добре - не отримала по пиці,
Почувши голос, який десь лунає.
То був знайомий, ми пішли на танці,
Всю ніч ми з ним протанцювали,
Додому я потрапила уранці,
А вранці десь окремо чаювали!
Все жарти жартувала, посміхалась,
Але хотіла справді закохатись,
Кидала всіх, а от...сама попалась,
Не варто було навіть за це братись...