(нова редакція)
Червоний алісум у дивному лісі
як папороть квітне
у квітні,
а всі її ждуть на Купала цвітіння...
Аліса та Керолл як Лукаш і Мавка
в світах заблукали
мабуть, потойбічних...
дві кали на гріб їм поклали,
дві ружі червоні
дві форми обтічні у небі моїм пропливали
вони того варті щоб бути на варті
для снів моїх милих...
то ж маю надію, що їх не стривожать лихі та жахливі
нічні перехожі
і коней моїх не стриножать оті опирі,
що з Урожу...
і може я встану і ложе своє віковічне покину?
думки без упину
і сни без упину,
а вранці гавранці у спину
все каркають кпини, все каркають кпини
і я мов дитина боюся цих звуків
і руки до вух прикладаю...
Кохана, ти можеш цілунком солодким
мене заспокоїти хоч на хвилину?