Хоча б на мить
вустами пригорнути
твій подих, що дарував пісень…
Лише на мить
до тих очей пірнути,
які в мені плекають новий день…
Заколихав, як мало хто зумів би…
Так, що і німб не втримав би чоло.
Я відпускаю, - щоб колись зустріти
Твій справжній дотик, -
Вірності вогонь…