Чому мiй дім, без тебе залишився?
Чому, без тебе за вiкном ідуть дощі?
Не знаю як, тепер без тебе жити!
Тебе так хочу пригорнути до душі!
Твоє обличчя, і чаривні очі,
Приходять знов до мене у ві сні.
В нас все було! Все було як у казці.
Та не повернуться ніколи вже ті дні!
Тепер лишень залишилось кохання.
А ти пішла у чарівні світи.
Серед живих, тепер тебе немає.
Та є у серці, у моєму ти.
Ідуть дощі... То плаче саме небо!
Що ти пішла, залишивши мене.
І взимку вітер плаче за тобою,
Коли сніги зриваючи жене...