Візьму на руки оберемок літа-
Сполощений, покоханий дощем.
Обійми спогадів, обійми квітів,
У серце завітав торішній щем.
Тобі на зустріч вийду на світанку,
Стискає груди невимовний біль:
Ведеш під руку вже нову коханку...
Такий не рідний...тільки спогад мій...