Мовчу...

Иван Андрощук
***
Мовчу, хоч нерви криком набухають,
Мовчу, хоч душу шарпають вітри.
Мовчу, неначе поруч спить кохана,
Мовчу, неначе вистрелять на крик.

Мовчу, хоч біль розширює зіниці,
Мовчу, хоч крик мене перероста.
Всевишній жестом владної десниці
Наклав печаті на мої  вуста.