Ти знаєш, що таке поранена душа?
Вона, як пташечка ота підбита,
Стрибає, порхає та тільки не зліта,
Одна в тіні стривожена й забута.
Летять, проходять роки, ночі, дні.
Вона, як всі сумує і сміється,
Та тільки щось тривожить, мов вві сні,
Ніяк від того сну ще не проснеться.
Немає кращих ліків, ніж любов,
Любов до всіх і всього повернися!
Душа готова полетіти знов,
Щоб в серці спокій знову поселився.
2005 р.
Перевод Владимира Куприна на стихи.ру
Не раньте душу
Да, знал бы кто, как ранена душа…
Она, как пташка, каменем подбита.
Трепещется она, едва дыша,
Одна в тени, покинута, забыта.
Проходят годы чередою дней.
Она, как все, то плачет, то смеётся
Но всё равно тревожится во сне,
От сна того никак и не проснётся.
Но есть любовь, она вернётся вновь
Ко всем, и весь народ возвеселится.
Душа восстанет от тревожных снов.
Покой на сердце снова поселится.