Невероятная радость
Поста!
Свята душа,
В аскетизме
Чиста…
Мир обретает
Нездешний уют –
Сквозь
Аскетизма
Возвышенный труд…
Строги печати,
Которыми
Путь
Бог выстилает,
Чтоб к свету
Вернуть…
Но, открывая
Печать,
Как печаль –
К Богу идёшь
В неподдельную
Даль…
Мир созидается
Светом
Частиц,
Святость
Питается
Камнем границ,
И, разрывая
Греховность
Преград –
К Богу
Ведёт
Восходительный
Ряд…
Чётки в руках –
Чтоб считать-
Не забыть,
Вечно закрытое –
Внове
Открыть, -
Мир, что достоин
Петь
В высших ключах,
И причащаться
Из чаши
В лучах…
Светит закат,
Словно
Божье вино…
Все облака
В небесах –
Заодно…
Что возмущало –
Растает,
Когда
После заката
Зажжётся
Звезда,
И замерцает,
О мире
Скорбя,
Свет излучая,
И тратя
Себя…
11. 03. 2011 г.