Гармон1я л1ричне

Надежда Мартынова Данчак
                ГАРМОНІЯ


Сльоза  роси на квітці лілії.
Тремтить, бринить, сіяє...
В промінні сонця, грає,
Алмазом,  чистої води блищить.

А думка в голові, набатом,
Звучить, звучить, звучить.
Так щастя хочеться мені,
Аж все в середині горить.

І квітка розцвіла, стала чарівна,
Ароматом радість дарувала,
Красою  вабила, звала вона.
До себе  ніжно пригортала...

Яка гармонія, багатство у душі,
Коли є щастя, радість у житті,
Та обнімає, огортає всіх воно,
Стає так гарно і щасливо, та тепло...