Закружляй мене, вiтре! Засип мене зорями, небо...

Иван Андрощук
***
Закружляй мене, вітре! Засип мене зорями, небо!
Я знайшов тебе, доле. Я зміг тебе, доле, знайти.
Хто на цілому світі дорожчий для мене від тебе?
І вистукує серце: Лиш ти. Тільки ти. Тільки ти.

Заколисані вітром, дерева ледь чутно шепочуть,
Задурманена травнем, щасливо зітхає весна.
Посміхаються широко навстіж розплющені очі –
Ми не вірили в щастя. А щастя – повірило в нас.