Ще пливе корабель
То пірнаючи в шторм, то надовго вгрузаючи в штилі,
Ще пливе корабель. Ще жене його вітер на норд.
П'яні небом і морем, крилато лопочуть вітрила,
І матроси очима шукають на обрії порт.
Ще жевріє надія. Ще вірить у берег команда.
Ще терпляче обмацують очі далекий туман,
Корабельні щури ще не стали для ник провіантом,
Ще тримає стерно сивоокий сліпий капітан.
Ще не сорчив їм Фатум безлико-страшної гримаси,
Ще вони не прозріли. Ще вірять в жорстокий обман.
Ще живе в їх серцях побажання «Попутного часу!»
Ще співають про берег, якого насправді нема.
Ще не вийшли на сцену актори останньої дії,
Навіваючи сум, розбиваються хвилі о борт.
Ще пливе корабель. Ще не згасла у нього надія.
Ще живе в його серці придуманий порт.