Музикант

               

     Він грає божественно. Пальці перебирають струни з майстерністю віртуоза і, разом з тим, легко і невимушено. Неначе в дитинстві не спізнав важких уроків, виснажливих вправ. Наче все це даровано йому, як будь-якій людині дається уміння ходити, розмовляти, дихати.
     Перехожі зупиняються послухати його музику та вкинути у футляр монети, а іноді купюри.
     Дехто дивується, як з таким талантом та докотитися до вуличного музиканта. Він міг би стати відомим, багатим, збирати престижні зали та зривати гучні овації.
     Інші мимохіть зауважують не таке вже й мізерне наповнення футляру та метикують, на що витратить цей легковажний музИка свої заробітки: шукатиме натхнення у вині, любовних утіхах, чи де-інде?
     А є й такі, що не можуть ні про що думати. Для них ця музика наче вселенський простір, і не існує в дану мить ні “до”, ні “після”...
     Як і для самого музиканта.