***
Хто приходив сюди – поклоняється іншим богам,
Тільки птахи в склепінні ховаються часом від зливи.
Тільки іноді – дуже далеко – озветься орган,-
Наче протяг, почується музика-привид.
В брижах мертвого моря, пришелець з далеких епох
Цей покинутий храм височить між зеленого маю.
На хресті знепритомнів розп'ятий і зраджений Бог –
Може, він і не знає про те, що його вже немає.
Мов бабуні – сліпить білизна фартухів і хустин –
За порогом зібрались старі богомільниці- вишні.
Твердь небесну тримають золочені сонцем хрести.
В Домі Божому – тиша.