Мне приснился святой, он сиял душевной красотой. Улыбаясь, доброжелательно, сказал мне мужчина с ликом прекрасным:- греши немножко, но не усердствуй, уж, через чур, не богохульствуй. Самый страшный грех из всех грехов- это богохульство.
И я сделала вывод: не проклинают, не ругают, не поучают Богов и Создателя. Дабы не быть отправленным в небытие. Греши понемножку, не отягощая чрезмерной пагубностью. Грех прощается тем, кто осознал и раскаялся. А богохульство может опрокинуть душу,в цепочке инкорнаций на нижестоящие ступени в развитии и статусе очень низко. Например, сознанием уже созрел в богочеловека, а распоясался, загордился, зазнался, Богов хулит, Всевышнего ненавидит, говорит:- я сам себе бог- такая душа, может еще не быть отправлена, в общую массу душ на переработку, для сотворения новых душ, для повторного использования, она может еще отправится на исправление в среду первобытного деспотического мироустроя. И имея немереные духовные способности, душа опять блеет и млеет от всяких необходимых человеку того уровня развития потребностей. А может быть и такое, что слишком во злом деле усердствуя, уходя от предначертания Свыше, душа иссякает свою живительную силу, и отрекаясь от Бога, закрывает себя от подпитки, от Его естественной необходимой божественной жизни, обеспечивающей человеку силы. А на вомпиризме себе подобных долго не протянешь.
Нужно помнить, что мы словно мошки, копошимся в том и этом мирах, и нам не подвластны возможности, коими обладают Боги всевозможные, а уж тем более, Создатель Миров.
Благоразумия нам, и помощи! Дай Бог нам сильных духом друзей и помощников!
---------------
Мені приснився святий
Мені приснився святий, він сяяв душевною красою. Посміхаючись, доброзичливо, сказав мені чоловік з ликом прекрасним: - гріши трошки, але не старайся, вже, через чур, що не богохульство. Найстрашніший гріх з усіх гріхів-це богохульство.
І я зробила висновок: не проклинають, не сварять, не повчають Богів і Творця. Щоб не бути відправленим у небуття. Гріши потрошку, чи не обтяжуючи надмірної згубністю. Гріх прощається тим, хто усвідомив і розкаявся. А богохульство може перекинути душу, в ланцюжку інкорнацій на нижчестоящі щаблі в розвитку і статус дуже низько. Наприклад, свідомістю вже дозрів в Боголюдини, а розперезався, загордився, зізналася, Богів хулить, Всевишнього ненавидить, каже: - я сам собі бог така душа, може ще не бути відправлена, в загальну масу душ на переробку, для створення нових душ, для повторного використання, вона може ще відправиться на виправлення в середу первісного деспотичного міроустроя. І маючи неміряні духовні здібності, душа знову бекає і мліє від будь-яких необхідних людині того рівня розвитку потреб. А може бути й таке, що занадто багато в злом справі стараючись, йдучи від приречення Понад, душа вичерпується свою цілющу силу, і відрікаючись від Бога, закриває себе від підживлення, від Його природної необхідної божественного життя, що забезпечує людині сили. А на вампірізме собі подібних довго не протягнеш.
Потрібно пам'ятати, що ми немов мошки, копошимося в тому і цьому світах, і нам не підвладні можливості, якими володіють Боги всілякі, а вже тим більше, Творець Міров.
Розсудливості нам, і допомоги! Дай Бог нам сильних духом друзів і помічників!