Перевод из Лины Костенко
Ти знов прийшла, моя печальна музо!
Не бійся – я не покладаю рук,
Пливе над світом осінь, як медуза,
І жовте листя падає на брук.
А ти прийшло в легесеньких сандаликах,
Твій плащик ледь прип'ятий на плечі,
О, ти прийшла в таку негоду, здалеку,
Така одна-однісінька в ночі.
Ті де блукала – в Всесвіті, чи в Спарті?
Яким вікам світилася вві млі?
І по якій несповідимій карті
Поетів ти знаходиш на землі?
Ті їм диктуєш долю, а не вірші,
Твоє чоло шляхетне та ясне,
Поети ж є і кращі, й щасливіші,
Спасибі, що ти вибрала мене…
* * *
Ты вновь пришла, моя подруга муза,
Работаю, не покладая рук…
Плывет над миром осень, как медуза,
Лист желтый завершает вальса круг…
Пришла ты в летних, легоньких сандалиях,
Твой плащик – миг! – и соскользнет с руки…
В осеннее ненастье из Муравии*
Плывешь за синим парусом в ночи…
Ты где бродила – во вселенной, в Спарте?
Каким векам светилась в лунной мгле?
И по какой старинной, древней карте
Поэтов ты находишь на земле?
Не стих диктуешь – судьбы справедливо
Вершишь. Ты – свет в дождливом плаче дня…
Поэты есть и лучше, и счастливей,
Спасибо, что ты выбрала меня.
* Детская книжка "Страна Муравия"