Перевод с украинского из Лины Костенко
Оригинал взят из литературного девника Елены Войнаровской
http://www.stihi.ru/avtor/sonya4
Не надо класть мне руку на плечо.
Такое допустимо только в танце.
Доверье - зверь пугливый и ещё -
Он любит тихий холодок дистанций.
Неторопливость, чувствам вопреки.
Он странный зверь, он любит даже муку.
Он любит расстоянье и разлуку,
Но он не любит на плече руки.
В словах любви, в сонатах соловьёв,
Он чует словно поступь браконьера.
Опасность ждёт от взглядов и от слов
И сей спектакль ему уж не премьера.
Души людской - какой прекрасный зверь!
И как нам плохо без него живётся.
Но бесполезно звать его, поверь.
Приходит сам и с нами остаётся.
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра - звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.
Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку,
Але не любить на плечі руки.
У цих садах, в сонатах солов'їв,
він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
і цей спектакль йому вже не прем'єра.
Душі людської туго і тайго!
Це граний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.
ЛИНА КОСТЕНКО