***
Морок століть ховає тих, що дали імена,
Гаснуть планетні кола колами на воді.
Я пам'ятаю те, що було після мене,
Тільки забув, здається, послідовність подій.
Гасить далекі зорі вічності чорний подих,
Спритний павук з галактик знов павутину сплів.
Я пам'ятаю мови змовклих давно народів,
Тільки забув, здається, значення Їхніх слів.
Спалахи на Урані й вихори на Венері,
Порвану свиту неба скинув Атлант з плечей.
Я пам'ятаю очі тих, що давно померли,
Тільки забув, здається погляди тих очей.
В пам'яті ще бушують міжгалактичні війни,
Полум'я замерзає і спалахує лід,
Падають зорі в Лету.
Я памМятаю мрії
Тих, що прийдуть на Землю через мільйони літ.