После дождя...

Светлана Груздева
                http://www.stihi.ru/2011/03/08/2556
                -------------------------------------------
                Не грусти в праздничный день, Марго!


На дне всех настырных невзгод,
Настоянных на выживанье,
Жива ещё гордость, что в рвани
И в струпьях – который уж год...

Поставят пусть вновь перемёт
Лукавейшие душеловы –
Притворную эту полову
Упрямо поэт отсечёт!

Мой возраст – усталейший мим…
Но полнятся счастьем ладони!
Шальные ветра, что в поддоне,
Толчок дали крыльям моим…

Небесный вещун погодя
Сорвёт, как сургуч, тучи глянец –
Мечта позабытая глянет,
Как радуга после дождя!

Оригинал:

Насподі настирних негод,
Настояних на виживанні,
Застудні, заструпні, захланні
Стовбурчаться рештки погорд...

Узнов розкидають обмет
Лукаві й слизькі душолови -
Пусту, лицедійну полову
Відсіює вперто поет...

Літа побрели на похил,
Та щастям наповняться жмені
І вщухнуть вітри навіжені
Супроти натруджених крил...

Квітковий небесний віщун
Звістить поховальну осмутам -
І визирне мрія забута
Веселкою після дощу.