Возможно, из маленьких Божественных Искр - Монад душа на свет зарождается, что бы пройдя определенный этап в духе человеческом зачаться. Природа растит из маленьких глупых частиц существ разумных.
Проходят Искры путь эволюции сначала в царстве минералов, затем в мире растительном, в мире животном, а уж потом и в мире человеческом опыта набираются.
Мир минерала, очень велик и очень сложен, он познавателен и необходим в жизни каждой Божественной Искры. В мир минерала Искра приходит плазменным газовым огоньком в центре, которого как ядро в клетке находится частичка Духа Святого, соприкасаясь с миром материала твердого, насыщается минералами разными. В мире растительном, обогащается эфирами и эманациями. Затем, в мире животном подкрепится природными энергиями других существующих миров. А в теле человеческом человечность к нему добавляется.
И вот, проживая миллиарды лет, готов он стать Духом взрослым, всесторонне развитым и к себе прикрепить и растить молодые души, которые пра - пра Отец Всевышний когда - то посеял. Он мимо Земли пролетал, заземлился, и зачал Деток своих миллиарды. Давно это было, очень давно, в нашем восприятии отчета времени, а для Духов больших, это лишь маленький интервал времени, небольшая часть их жизненного бытия, задействованная, для увеличения себя самого. Мы словно атомы, молекулы, грибки в теле его. Человек создан по подобию Божьему и в нем душа очень маленькую часть его бытия занимает до определенного времени, а когда Богом становиться, то место в органе организма Великого Господа ему отводиться. И уж тогда Великий Сан, большую ответственность, в Царстве Господнем получает. Значит не зря , очень не зря, радовались и страдали, любили, восторгались, и огорчались, ненавидели и прощали огромное количество раз маленькие Божественные Искорки, Божественные Монады.
Кстати, они и достигнув неимоверных размеров, превратившись в огромное Пламя, так и остаются обидчивыми и легкоранимыми, словно малые дети, они никогда не стареют.
Таким мне представляется Бытие Божественной Искры.
-----
Божа іскра
Можливо, з маленьких Божественних Іскор - Монад душа на світло зароджується, що б пройшовши певний етап в дусі людському зачати. Природа ростить з маленьких дурних частинок істот розумних.
Проходять Іскри шлях еволюції спочатку в царстві мінералів, потім в світі рослинному, в світі тварину, а вже потім і в світі людському досвіду набираються.
Світ мінералу, дуже великий і дуже складний, він пізнавальний і необхідний в житті кожної Божественної Іскри. У світ мінералу Іскра приходить плазмовим газовим вогником в центрі, якого як ядро в клітці знаходиться частинка Духа Святого, стикаючись зі світом матеріалу твердого, насичується мінералами різними. У світі рослинному, збагачується ефірами і еманації. Потім, в світі тваринному підкріпиться природними енергіями інших існуючих світів. А в тілі людському людяність до нього додається.
І ось, проживаючи мільярди років, готовий він стати Духом дорослим, всебічно розвиненим і до себе прикріпити і ростити молоді душі, які пра - пра Батько Всевишній коли - то посіяв. Він повз Землю пролетів, заземлити, і зачав Діток своїх мільярди. Давно це було, дуже давно, в нашому сприйнятті звіту часу, а для Духів великих, це лише маленький інтервал часу, невелика частина їх життєвого буття, задіяна, для збільшення себе самого. Ми немов атоми, молекули, грибки в тілі його. Людина створена за подобою Божою і в ньому душа дуже маленьку частину його буття займає до певного часу, а коли Богом ставати, то місце в органі організму Великого Господа йому відводитися. І вже тоді Великий Сан, велику відповідальність, в Царстві Господньому отримує. Значить не дарма, дуже не дарма, раділи і страждали, любили, захоплювалися, і засмучувалися, ненавиділи і прощали величезна кількість разів маленькі Божественні Іскорки, Божественні Монада.
До речі, вони і досягнувши неймовірних розмірів, перетворившись на величезне Полум'я, так і залишаються образливими і легкопоранені, немов малі діти, вони ніколи не старіють.
Таким мені представляється Буття Божественної Іскри.