пробач

Мила Льева
Не вокресай в моїй пам”яті...чуєш?
Я на тобі вже поставила хрест.
Не про смерть я тобі віщую,
Я твій привид руйную,
Просто хочу, щоб щез.
               
Я хочу, щоб щез він назавжди
І більше, щоб не ожив.               
І не треба мені ніякої правди,
Любив ти чи не любив....
               
Бо це все не важливо зовсім...
Ми навіки окремо — різні світи....               
Дощем за вікнами наша плаче осінь....
Це я прощаюсь з Тобою....
пробач...
прости....