Відгомоніла осінь золота.
Лягла cпочити у дубині.
На горбах, де чебреці та м'ята.
В долині, де роса ще не зім'ята
з туманом разом на м'якій траві,
як та царівна на бобах,
лежить уже давно не панна,
пані Осінь...
Гостинно просим завітати в двір!
Тут вже барильце з молодим вином
і грона винограду,
залиті медом.
Це попереду буде,
ну а потім
чекатиме банкет
для духу і для плоті...
...................
На соковитих травах-снах настояний чарівний ранок.
Червлений Ра нам заживляє ранки,
що заподіяла стерня,
коли душа моя разом з твоєю гуляла до світанку.
Ти пам'ятаєш як світилась стежка?
Як стежкі очі, ті , що не досплять, нам муляли у спину?
Та не зурочили.
Лиха година то - не про нас.
Забудьмо про мару!
Несімо Дар,
який дає лише терпіння...
-------------------
Пора збиратися в дорогу.
В оту, що раяна за рогом,
ота що в доли поведе та в гори.
За ними Рай чи Пекло Льодяне.
Збирай же сили та до Бога молись щоб чашу
меду з полином повз наш
намет пронесли поскоріше...