Порятунку не буде

Наталка Змиивна
Порятунку не буде. Єдиний, хто міг врятувати –
Прокурор, судія. Й тебе відправляє за ґрати…

…А в очах її – розпач, ні – відчай, ні – гірка розпука.
А в очах її – попіл, ні – крига й пекельная мука…

Порятунку не буде. Не буде обіймів, цілунку.
Не луна його серце. І в ній не відлунює лунко.

…А в очах його – Всесвіт, як небо глибока безодня,
Далечінь незбагненна, прийдешня, безмежна, Господня…

Порятунку …не буде. І, мабуть, не треба. На краще.
Спопеліє життя. Почуття ізійде на нінащо.

І нема помилок. Тілько Путь. Добра Путь і жорстока.
…Безпорадне кохання згасає твоє карооке…

Порятунку не буде. Він – справжній. Він міг врятувати.
Час летить. Лише мить – і він теж полине, крилатий.

…А очах її – пустка, ні – пастка, ні – тала водиця.
Пошматовано крила. А серце – не крига, а криця…