Отрывок из книги "Как МЫ спасаем Украину". Целиком её можно загрузить на сайте http://keshet2012.ucoz.ru/load
Вже багато років наша родина відпочиває на морі. Арабатська Стрілка – це коса у вигляді стрілки між Сівашем і Азовськім морем. І завжди з нами трапляються якісь цікаві історії, пов'язані з братами нашими меншими: козами, їжаками, мишками і навіть з комашками. Ми розповімо тобі про ластівок.
У нашому домі є комора для господарських речей, у якій живуть ластівки. З року в рік пташине подружжя прилітає весною до свого гніздечка, в якому у червні-липні вже вилуплюються 4-5 горластих жовторотих пташенят. Ластівки – дуже турботливі батьки: вони весь день літають по садках та городах, щоб дістати поживу та сито нагодувати пташенят.
Одного разу з моря дув дуже сильний вітер, майже буран. Ми самі з великим зусиллям могли йому чинити опір. На морі здіймалися такі величезні хвилі, що до них було страшно підходити.
Ми сиділи на подвір'ї і раптом звернули увагу на ластівок. Звичайно, двері у сарай були закриті, а птахи залітали у маленький отвір у верхній частині дверей. Та зараз, коли птах підлітав до нього і пригальмовував, щоб точно залетіти у віконце, сильний вітер вмить зносив його в бік. Що робити? Ластівка відлітає, робить коло і знов намагається пірнути у комору до свого гнізда. Це вдається зробити лише з сьомої-восьмої спроби. Віддавши їжу пташенятам, батько й мати знову вилітають на її пошуки. Повертаються з новою порцією у дзьобі і ... Починається все спочатку: раз за разом, спроба за спробою, долаючи сильний боковий вітер, птахи самовіддано і наполегливо прикладають зусиль, щоб дістатися до гнізда, аби нагодувати своїх дітей.
Починаєш гадати: чи це таке диво природи, чи то Закон Божий, закладений прямісінько у гени цих маленьких створінь?... А, може, це урок для людини: „Дивись, чоловіче, дивись, дівчино, навчайся у братів твоїх менших: їм і на думку не спаде перепочити, пожаліти себе, перечекати негоду у гнізді, їх так запрограмовано від початку створення, що треба піклуватися про дітей, будь-що продовжувати життя, плекати майбутнє. А тобі, людино, дана воля. Ти сам відповідаєш за наслідки свого вибору: як ти нагодуєш, виховаєш своїх дітей, яке ти їм забезпечиш майбутнє. Дивись на цих ластівочок і осягай своїм розумом Великий Закон Життя...”
Так ми сиділи, дивувались, міркували, а наші пташинки знову і знову намагалися будь-що дістатися з їжею до гнізда. Коли раптом хтось із нас схопився: „Ми можемо їм ДОПОМОГТИ!” Дійсно, ми навстіж відкрили двері, щоб полегшити птахам можливість залетіти до комори.
Тепер кожного разу, коли я бачу на дроті рясненькі рядочки ластівок, коли помічаю їх стрімкий політ над степом, я згадую тих самовідданих пташок і даний ними урок батьківської турботи.
Сейчас в ЗАПОРОЖЬЕ 3-4 десятка людей, которые активно применяют на практике методики Г. П. Грабового. Они – как первые ласточки Нового Мира. Им очень не просто идти против сильного бокового ветра коллективного сознания, спящего в своей обыденности. Но коллективное сознание уже подготовлено к восприятию нового. Всё больше людей пробуждаются к осмыслению и начинают УЧИТЬСЯ. Ричард Бах записал такие слова „Никто не заставит тебя учиться. Учиться ты будешь тогда, когда захочешь этого”. („Карманный справочник мессии”) Друг и единомышленник Григория Грабового Аркадий Наумович Петров в своей книге „Сотворение МИРА” назвал Землю детским садом будущих Создателей. ЭЙ! Душа! Тук-тук-тук! Пора! Просыпайся! Тебя ждут великие дела! Ты пришла сюда учиться на Создателя? Хватит спать! Включай мозги и начинай ими работать!