Страшное и тяжелое время пережило население бывшего соцсоциума во времена голодомора,
годов начала девяностых, двадцатого столетия.
Сельское хозяйство разгромлено, нет в стране продовольствия, пустые прилавки в магазинах. Нищета, безработица, голод. Вся территория поделена на негласное руководство
больших банд и маленьких. Сутенеры возвеличены в ранг самых уважения достойных,
проститутками пополнялись трассы и закоулки силой, страхом и угрозами. Прилавки хлебных киосков, ломились от картинок с телами голых девиц, порнографией и фильмами о садизме и терроре. Города и вокзалы были напичканы бомжами со зловонным запахом, инвентарем для отработки боевых приемов, а также детьми - сиротами, зарабатывающих себе на кусок хлеба, оралом и педофилией. Плачь голодных детей, вой старух, лишенных лекарства… Зверства дедовщины в армии, пушки заряжены, война назревала с братьями по духу и крови. Кладбища, усыпанные могилами, убитых в перестрелках на полях, здоровых, красивых мальчиков. Истерзанные пытками, трупы предпринимателей в моргах. Стаи тощих, озлобленных собак, озабоченно по сторонам зыркали… Обшарпанные дома, и заваленные мусором улицы,
заброшенные сады, и пьяницы со слюнями обвисшими. А так же тени грабителей, что преследовали иностранных студентов, грабежи и избиения – норма поступков в те времена,
для, отважившихся получить у нас образование. Непорядки во всех слоях власти, задорма разграбленное государственное имущество - заводы, предприятия, социальные учреждения,
собственность коммунальных структур, земельные и водные народные ресурсы. Крупные денежные купюры приравнены к куску туалетной бумаги. Преждевременные уходы из жизни людей те события не переживших. Честь и совесть были и тогда не в моде, похоть, разврат, бандитизм - бесовщина завладела тогда телами и умами многих.
Чтобы исправить массовый изгой из дело взялись сообща, дружно все конвенции различных религиозных структур разнообразных вероисповеданий, различных религиозных верований, изотерики, целители и бабки шептушки, врачи и преподаватели в школах. И слава Небесам, и Земле Матушке умиротворение умами вздорных самок и жеребцов завладевать стало. Для того небезразличные роптали, шептали, молились, трудились, что бы ни переросло, то безобразие в извергство, репрессии, террор, анархию, беспредел и убийства огромного масштаба, которые когда - то уже вытворяли царисты, большевики, меньшевики, бандюки, анархисты, коммунисты, националисты, нацисты, повстанцы, засранцы… По вине которых уничтожались когда – то миллионы не в чем неповинных граждан.
Потомки, не допустите - же впредь такого позора, которой пережили по вине всех тех,
кто образование получили и среднее, и высшее, и наивысшее на халяву в Советском Союзе. Ум за разум зашел и нашептал: - Мы не дебилы, и нам не сродни дебельщина. Ну и ну…
Любые благие деяния хороши лишь тогда, когда не приносят массам боль и страдания, а уж тем более террор и войны. Получив независимость и гордясь свободой, порой многие не навоевавшиеся вояки готовят оружия для свершения иных напастей заранее. Например, для захвата власти и навязывания массам своей воли. Ну, а если массы идею не поддержат,
махнут вояки тогда воевать на чужую территорию. Там опыта поднабравшись, вернутся домой
и начнут уравновешивать очень бедных с очень богатыми. Кое кому все равно за что воевать лишь бы было по – бесшабашнее, по - кровавее, по – размашистей, по- подлее и злее. Так уже было в истории, в веках и исторические летописи тому свидетели. А так хочется Земле матушке и люду незлобивому, прожить хотя - бы один век без войн, ссор и террора.
Страшне і важке час пережило населення колишнього соцсоціума в часи голодомору,
років початку дев'яностих, двадцятого сторіччя.
Сільське господарство розгромлено, немає в країні продовольства, порожні прилавки в магазинах. Злидні, безробіття, голод. Вся територія поділена на негласне керівництво
великих банд і маленьких. Сутенери звеличені у ранг самих поваги достойних,
повіями поповнювалися траси і закутки силою, страхом і погрозами. Прилавки хлібних кіосків, ломилися від картинок з тілами голих дівчат, порнографією та фільмами про садизм і терорі. Міста і вокзали були напхані бомжами зі смердючим запахом, інвентарем для відпрацювання бойових прийомів, а також дітьми - сиротами, які заробляють собі на шматок хліба, ралом і педофілією. Плач голодних дітей, виття бабусь, позбавлених ліки ... Звірства дідівщини в армії, гармати заряджені, війна назрівала з братами по духу і крові. Кладовища, посипані могилами, убитих в перестрілках на полях, здорових, гарних хлопчиків. Понівечені тортурами, трупи підприємців в моргах. Зграї худих, озлоблених собак, заклопотано по сторонах зиркає ... обшарпані будинки, і завалені сміттям вулиці,
занедбані сади, і п'яниці зі слюнями обвислими. А так само тіні грабіжників, що переслідували іноземних студентів, грабежі й побиття - норма вчинків в ті часи,
для, що зважилися отримати у нас освіта. Непорядки у всіх шарах влади, задорма пограбоване державне майно - заводи, підприємства, соціальні установи,
власність комунальних структур, земельні і водні народні ресурси. Великі грошові купюри прирівняні до шматка туалетного паперу. Передчасні відходи з життя людей ті події не пережили. Честь і совість були і тоді не в моді, хіть, розпуста, бандитизм - бісовщина заволоділа тоді тілами і умами багатьох.
Щоб виправити масовий ізгой з справу взялися спільно, дружно всі конвенції різних релігійних структур різноманітних віросповідань, різних релігійних вірувань, ізотерікі, цілителі і бабки шептушкі, лікарі та викладачі у школах. І слава Небес, і Землі Матінці умиротворення умами нісенітних самок і жеребців заволодівати стало. Для того небайдужі нарікали, шепотіли, молилися, трудилися, що б не переросло, то неподобство в ізвергство, репресії, терор, анархію, свавілля і вбивства величезного масштабу, які коли - то вже витворяли царісти, більшовики, меншовики, бандюки, анархісти, комуністи , націоналісти, нацисти, повстанці, засранці ... З вини яких знищувалися коли - то мільйони ні в чому неповинних громадян.
Нащадки, не допустіть - ж надалі такої ганьби, якою пережили з вини всіх тих,
хто освіту отримали і середнє, і вища, і найвище на халяву в Радянському Союзі. Глузд за розум зайшов і нашептав: - Ми не дебіли, і нам не схожа дебельщіна. Ну і ну ...
Будь-які благі діяння хороші лише тоді, коли не приносять масам біль і страждання, а вже тим більше терор і війни. Отримавши незалежність і пишаючись свободою, часом багато хто не навоювати вояки готують зброї для звершення інших напастей заздалегідь. Наприклад, для захоплення влади і нав'язування масам своєї волі. Ну, а якщо маси ідею не підтримають,
махнуть вояки тоді воювати на чужу територію. Там досвіду набратися, повернуться додому
і почнуть врівноважувати дуже бідних з дуже багатими. Дещо кому все одно за що воювати лише б було по - відчайдушний, по - криваві, по - размашистей, по-підлі та зліше. Так вже було в історії, в століттях і історичні літописи тому свідки. А так хочеться Землі матінці і люду незлобивий, прожити хоча - б одне століття без воєн, сварок і терору.