Я знаю, як боляче
В гніві відрази,
У хаосі мороку –
Тінь почуттів.
Як горло хапає
Повітря щоразу,
Щоб Всесвіт палітри
Не осиротів...
Не думай, що наші
Страждання даремні,
Недовго вже тіні
Лічить на стіні.
Ми вийдем до світла,
Живі і натхненні,
Господь наше завтра
Вже благословив.