Ти розквітнеш без мене, в далекім краю,
Ніжний, ніби цілунок світанку...
Я б полинула з вітром, щоб тугу свою
В пелюстках загубить до останку...
...Як хотіла б торкнутись квіток лісових,
На коліна схилившись, вустами.
...Тане сонце у мареві хмар дощових...
Знаю, Ти мене кличеш так само.
...Очі кольору вишні, ґраційний, стрункий...
Вітер пестить волосся шовкове –
Десь на мене чекає Тюльпан Лісовий,
Мріє, як ми зустрінемось знову...
Квітни, хоч і без мене! До сонця тягнись!
Квітко! Очі розплющ світанкові!
Роззирнися довкруж, затанцюй, посміхнись!
Я повернусь, дотримавшись слова!