Тінь ковзає степом сивим –
Хижа, люта тінь.
Орле, гордий і красивий!
Сядь, перепочінь!
Там, на бережку ручаю,
Де зелена тінь,
Глянь-но, хто Тебе стрічає!
Хто чека: «Прилинь!»
....................................................
В золотих очах – розгуба,
В серці – срібний спів:
«Звідки, мила? Звідки, люба?
Із яких світів?
Де Твої буяють квіти?
Де Твій тихий дім?»
«Я прийшла сюди спочити –
В серці він Твоїм...»
....................................................
Знову степом тінь шугає,
Хижа, люта тінь.
Ніби іншу тінь шукає,
Де гіркий полин.
...Знову степом тінь шугає...
...Хижа, люта тінь...
...Ніби іншу тінь шукає,
Що звала: «Прилинь!»...