У твоєму помешканні
тріснули всі дзеркала
і всі квіти зав`яли,
і тільки терплячий павук
плете свою нитку
у темнім червонім куті
плісняви візерунки,
брудні більма вікон
сльози ллють у пітьму,
де скрипуча підлога
згадує обережні кроки
й тліном потроху стає
твоя незаймана вечеря.
Повітря тхне смертю
і годинник глузує,
краплі падають в прірву,
зітхаючи, якісь мляві тіні
торкають порт`єру,
лякаючи тарганів,
що мандрують по тілу,
вже такому чужому душі.
На порохняві напис
зроблений пальцем:
"Тебе проклинаю..."
Кожний в пошуках Пекла
знаходить його. Неодмінно.
оригинал
В твоём доме
потрескались все зеркала
и цветы все завяли,
и только паук терпеливый
плетёт свою нить
в тёмном красном углу.
Всюду плесени кружева,
грязные бельма окон
слезятся во тьме,
где скрипят половицы,
вспоминая твои шаги
и тленом становится
твой нетронутый ужин.
В воздухе стынет гниенье
да, над часами глумясь,
капля звонко срывается с крана
какие-то тени, вздыхая
шевельнут занавеску
напугав тараканов,
снующих по мёртвому телу,
потерявшему душу.
На пыльном трюмо
надпись пальцем:
"Тебя проклинаю..."
Каждый, ищущий Ада,
находит его. Непременно.