Лі'тепло в ночвах - ласкаве-ласкаве.
Линуть повільно хмарини над лугом.
Плесо вкриває легке ряботиння.
Ми вже з годину гуторимо з другом.
Так ні про що…
Про реліґію серця,
езотеричні контакти в минулім…
А на осонні, де білі лілеї
ніжать котиська
вже зовсім поснулі…
Видяться сни їм:
вібриси вібрують,
лапок метелик тріпоче дрібненько.
Час зупинився,
а ми все гуторимо з Другом.
Він уже скоро повернеться в Ирій…
З ким я лишуся на березі цьому?
Хто окрім книг мені радити буде?
Хто час від часу облуду чи майю
з хати моєї...пови-мітає?
Я розуміє: все йде як повинно.
Вина у погребі грають до часу.
Але ж так щемно у хижу хвилину.
Батьку Коханий, нема на те ради...
-----------------------------------
28.09.2007 11:54 - 06.02.2011 09:44
©Інґвар Олафсон