Я вдячний, боже, за змістовне вельми
Життя, прожите в мандрах і трудах,
Що звичний був і до пера і кельми,
Хоч не завжди вечерю мав і дах.
Всього бувало, не сховаю правди
Вручала доля віник и вінок,
А що грішив, за те мене карав ти
Тим, що завжди охоч був до жінок.
І.Д. Гаврюк – член СПУ, керівник літстудіі
ім.В.Домріна м. Іллічівськ, Од. Обл.
Після мандрів
Життя прожите, але я мандрую
Тримаю міцно віник і вінок
І віршіки потрішечки друкую,
Хоч не завжди вже тягне на жінок.
Є дах, вечеря і таке все інше
О боже, дуже вдячний я тобі,
Шо між гріхами, ще писав і вірші,
Хоч зовсім інше було в голові.
Але пробач, я висловлю догану,
Що до кінця мене не покарав:
Я, після мандрів, вчора, на дивані
Поплутав кельму з жінкою, як спав...