Дівчина на стежку ступає
Свою доленьку шука-шукає
Довго довго вже блукала
Та все щастя не пізнала
Ніжка стежини торкає
Серце болісно проймає
Де ж блука дівоча доля
Нащо дали стільки болю
Серце ріже ніж омани
Мов живі глибокі рани
Просить поміч дівча в листя
Трави буйні най захистять
Най захистять трави-роси
А квітоньки вплете в коси
Поміч у природи взяла
Знов на шлях далекий стала
Йде стежиною саменька
Все болить її серденько
Йде давно та й не пізнала
Чом сама нині зостала
...
Дівчина на стежку ступала
Доленьку свою шукала...
Долю так і не пізнала,
Тільки серденько терзала...
Copyright © Fialkora Mikitenko