Иннокентий Флик. Я люблю тебя шопотом...

   


     Я люблю тебя шопотом,
улыбаясь
чуть заметной улыбкой,
трепещу в тебе птичкой.
Смех
звоночком тоненьким
динь-динь.
Кралечка моя, я влюблён безумно
На венце моего желанья
я вкушаю твой мёд.
Ты радость моя, ласковая по-детски,
моя сладкая.
Птичка, тук-тук  звучит
сердечко твоё камертоном моей сонаты.
Все эти диезы, бемоли в своём неведеньи
я разрешаю просто:
до мажорным ля минором
Минором я уменьшаюсь в тебе
и скрываюсь в твоём лоне
Мажором я властвую над Вселенной.
И лиловым вихрем меня затянуло
в пасть твоего "Люблю"

        *   *   *

Я люблю тебе пошепки...
Иннокентий Флик
Я люблю тебе пошепки,
посмішкою.
Усміхом ледь чутним
тріпочу в тобі пташкою.
Сміх тоненьким дзвіночком
дзень-дзень.
Кралечко моя, я безтямно закоханий.
На вершечку свого бажання
я куштую твій мед.
Солоденька моя, я радію тобі
дитинно і лагідно.
Пташечко, тьох-тьох серденько
твоє камертоном моєї сонати.
Всі ці дієзи, бемолі мого незнання
я розв’язую просто:
до мажорним ля мінором.
Мінором я зменшуюсь у тобі,
я ховаюсь у лоні твоєму.
Мажором владарюю над Всесвітом.
Мене затягує вихор ліловий
у пащу твого „Люблю”.


Photo Jan Saudek The Mandolina Lesson, 1994


© Copyright: Иннокентий Флик, 2008
Свидетельство о публикации №1804161900