Букет

 
Цей букет із пуп'янків дружби був написаний для Оксани Вальтер-Шмідт у 2004 році та переписаний для решти моїх друзів у 2011 році.

*
Божеволію тихо під вітру зітхання. Музика спліну - розтин душі. Сонце ніяк не сідає. Видно боїться лишати одного на пустельному березі ночі.
**
Ночі - молочно-білі, зорі украдені, де ви? П'ялять з під вій більма Янголів_вбивці Деви. Хочуть схопити. В морок тягнуть стриножений розум. Тобі - давно за сорок. Волосся твоє - прибите морозом а Душа до хреста на узбіччі Долі... Десь там, на якомусь денці ворушиться ледве-ледве надія-змія мудра. А ондечки там, долі, у сінях у присмерковім ледві сидять два котиська, чорний та білий на призьбі у Потойбіччя...
***
У вічі сказати мушу тобі, охоронцю Зали, ти не пускаєш марно мене до Вогню Святого! Усе що тобі казали,споряджуючи в Дорогу, сьогодні - не має сенсу, сьогодні - забуте людьми та їх Богом. Бовваном у тьмяній тиші стоїш, на лиці - забрало. Душа твоя ледве дише. Лишилась вона на денці. Та й дух твій давно забрали. Та й день цей - лиш тінь від тіні, лиш вуж, що живе в сінях покинутого Маєтку ...
****
Білі лілеї, блакитна вода в центрі глибока та незворушна. Зіпявся на ноги - іди! Вона зрозуміє, зцілить і зігріє, холодом вдаривши спершу. Блакитна троянда на тлі золотому
то - нагорода за довгу дорогу. Липовий мед і вино полинове трунок складають Спасенного Раю...Лицарю, випий його! Не вмирай!!! Жити ще маєш довго, ой довго...
*****


© 27.05.2004 19:15 - 23.01. 2011 17:09 Ingvar Olaffson