В ніч на Купала чароцвіт цвіте
У нетрі лісу вогником-обманом
І сяйво червіньково-золоте
То блискає, то губиться туманом.
Заманює завзятих шукачів,
Веде по лісу крізь ярки й болота,
Штовха на буреломи і корчі
Бридка Мара, драглиста і холодна.
Стіка, мов піт, невидимим дощем,
Від шереху волосся настовбурчить,
Підстеріга за здибленим кущем
Підступний ляк і душу страхом мучить.
В ніч на Купала чароцвіт цвіте,
Але до рук нікому не дається.
І сяйво червіньково-золоте,
Неначе серце шукачеве б'ється.