Листи лілеї білої поклала на поріг зима. Читаю натяк... Це випадковий збіг чи конґруентність мрій, бажань та вчинків?
Сяк-так, знічев'я, книгу розгорну. Шукати годі сенсу між рядків. Шукати годі відповідь, не маючи ключа до шифру.
О скільки років я провів, а може змарнував у пошуках того, що зіткане із диму поличок духмяних.
В кватирку із кімнати Тінь сочиться з димом разом. Впродовж століття в цьому домі так затишно було. Були батьки і друзі гостювали, хоч і не часто. А зараз тихо-тихо... Підлога зойкнула. Упав конверт з листом порожнім на мою адресу...
Скажи, Господарю, вже час іти?
-----------
2004 - 2011