ГРА ЖІНОЧОГО НАЧАЛА
Я перейшла свою межу
чи може так лише здалося?
Тебе в собі наворожу,
потону в золоті волосся твого
Пірну у глиб смарагд-очей
і опинюсь на Оріоні
Торкнуся під крилами плечей,
візьму три крапельки солоні
Порину в сутінь площ і веж,
твоєю тінню стану, Друже.
Тебе кохаю дуже-дуже!
Коли ти спиш,
я - біля тебе долі
Лихую долю прокляну, перепророчу
майбутні зради та розради!
Тебе, омріяний, я хочу!
Тебе у ночі я украду
Та понесу за оковид,
де світло родиться_вмирає,
де Рай стрічає тих, хто любить
і не пускає тих, хто спить...
.............................
©2004 -2011 Ingvar Olaffson