Плетіння трав,
плетіння долі,
плетіння голосів
і тіл...
Хотіли ми доволі
і він хотів,
метелик,
що сидів на мальві
та крильцями малюнок плів
на тій стіні,
де ґанок
невміло причепився,
де ти сидів
впокорений та тихий,
такий не схожий на себе...
Кудись поділася юнацька пиха
та цоб-цабе на всіх і вся.
Метелик плів малюнок,
ти всміхався,
життя лилося
в Нескінченність...