Обікрали Божу церкву,
Розтягли до дому.
Розвалили храм Господній,
Не треба нікому.
В тому храмі панував Бог,
Там спасались люди.
Приходили, приїздили
Люди звідусюди.
Церква була невеличка,
Радість в ній, весілля.
Та комусь прийшла ідея,
Наче на похмілля.
Мовляв треба йти до храму,
Де людей багато.
Де можна собі урвати,
Там можна й віддати.
І пішли, і полетіли
Кожний сам для себе.
А лишилось запустіння,
Хто подба про тебе?
Хто подба про ту бабусю,
Яка ледве ходить.
Не знаючи Бога, очі
Від Його відводить?
Хто подба про п’яницю,
Що лежить під тином.
Обісцявшись, у грязюці.
Біля бару гине?
Приведеш ти його в церкву,
Яку розтаскали.
Та для своєї користі
В храми повтікали.
Храм великий, перша лавка.
Добре тобі жити?..
А чи зміг би ти сьогодні
Мені ноги вмити?..
*****