Завітала принцеса в долину:
Намисто на ній з горобини,
Позолочені серги з берізки,
Чорнобривці заплетені в кіски,
Тіара з хмарини пукої,
Шаль з павутини легкої,
Із срібних краплиночок плаття -
Принцесу ту Осінню звати.
Вона по ліскові гуляє
Усе довкола квітчає:
Облила охрою осичку,
І золотом яблуню-дичку,
На берест багрянець зронила,
І мідним каштана зробила,
Підрум"янила глоду пучок -
Різнобарвним зробила лісок.
Панночка осінь гуляє
Врожай у корзинку збирає:
Барбарису щипнула й маслини,
Назбирала грибів і ожини;
Мишеняті зерна дарувала,
Поросяткові жолудь зірвала,
Дітлахам натрусила горіхів -
Для всіх постаралась на втіху.
Осінь-господарочка ходить,
Усе до ладу приводить:
Засіяла в полі озиму,
Дрівцят наколола на зиму,
Ведмежаті берліг збудувала,
Їжачка у кубельце поклала,
Провела до вирію птаха -
Роботи у неї багато.
Бешкетниця Осінь жартує,
Усе з перехожих кепкує:
То сонечком ніжно зігріє,
То дощиком раптом умиє,
То під листям сховає стежини,
То річку підніме в долину,
То вітер по степу ганяє -
Пустунка спокою незнає.
Було мені колись сімнадцять років...