Материнка цвіте в луговині...
Колисає степи вітерець...
І мені,як маленькій дитині,
ніжну пісню співає Донець...
Десь у лісі зозуля віщує...
Очерет шелестить,шелестить...
То всміхнеться,то знов засумує
українська небесна блакить...
І здається на мить:від криниці
мені мама назустріч біжить...
То вербА у зеленій спідниці,
нахилившись до яру,стоїть...
Материнка цвіте в луговині!
Материнка-чаклунська трава!
Я хотіла співати Вкраїні
про любов...Та забула слова...
Краще вже намалюю картину.
Кажуть,я-непоганий митець.
Почала малювати Вкраїну,
та в руці затремтів олівець...
Материнка цвіте с луговині...
Чи не сниться мені та краса?
Все,що я не сказала Вкраїні,
розповість моя щира сльоза...